Коріандр: перетворення з “клопа” в “еліксир кохання”

Що таке коріандр?

Коріандр – однорічна рослина сімейства зонтичних, родич кропу. Суцвіття коріандру нагадують по формі парасольки, а плоди являють собою маленькі тверді кульки коричневого кольору, на кожному з яких розташовано по 12 прямих і 10 звивистих реберець (можете перерахувати). Назва коріандру походить від давньогрецького слова «клоп», оскільки незріла рослина видає виразний і не надто приємний запах цієї маленької комахи. Втім, до кінця дозрівання «винуватець» аромату – альдегід, що міститься в зелених частинах коріандру, практично повністю вивітрюється. Близько 90% всього вирощуваного в світі коріандру належить до сорту «бурштин».

Зелень рослини називається кінзою (правильним вважається наголос як на першому так і на другому складі). Листя кінзи – досить популярна приправа з яскраво вираженим пряним смаком і ароматом.

Пряність з тисячолітньою історією

Коріандр – одна з найдрівніших городніх рослин (люди вирощували її ще за кілька тисяч років до нашої ери), яку почали використовувати в якості парфумерної добавки з незапам’ятних часів.

Стародавні євреї щиро вважали ароматну рослину справжньою небесною манною, дарованою людям самим Господом. Стародавні греки і єгиптяни першими звернули увагу на те, що коріандр має здатність розпалювати і посилювати пристрасть, тому почали додавати його у вино, отримуючи таким чином чудодійний «еліксир кохання». Між іншим, археологи стверджують, що насіння коріандру були знайдені навіть в гробниці найзнаменитішого єгипетського фараона Тутанхамона. Способи застосування коріандру описані в класичній грецькій та латинській літературі, а також в указах імператора Карла Великого.

Де застосовується?

Плоди коріандру використовуються в кулінарії і медицині, їх застосовують при виробництві парфумерії, косметики та мила. Фармакологи включають насіння рослини до складу шлункових і жовчогінних зборів, а також рекомендують їх як болезаспокійливий засіб при гастритах та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Коріандр з давніх часів використовується як антисептичний засіб:

• до появи холодильників в листя кінзи загортали м’ясо для тривалого зберігання;
• під час епідемій тифу і віспи в Європі коріандр використовувався для захисту від зараження;
• у народній медицині коріандр використовують як протизапальний засіб.

Пряні кульки коріандру – невід’ємний інгредієнт у рецепті знаменитого «бородінського» та інших сортів хліба. Крім того, насіння додають у безліч різних продуктів – від сиру, ковбаси і консервів до деяких видів пива та лікерів.

Коріандр – нішева культура в сільському господарстві, прекрасний медонос: з одного гектара бджоли можуть зібрати 200-500 кг меду. Це робить кінзу не тільки економічно, але й екологічно доцільною рослиною, що сприяє росту бджолиних сімей.

Коріандр в парфумерії

Безпосередньо в парфумерії застосовується ефірне масло коріандру, яке добувають із повністю дозрілих плодів рослини. У складі коріандру міститься від 0,2 до 2,5% ефірної олії, сировина є відносно недорогою. Як правило, коріандр додають в різні парфумерні композиції, щоб підкреслити звучання верхніх і середніх нот. Ідеальні партнери для аромату коріандру – запахи кориці, чорного перцю, грейпфрута, імбиру, бергамоту, шавлії, ветівера. У більшості ароматів коріандр задовольняється скромною роллю «бек-вокаліста», але іноді його пряні ноти все ж звучать в якості основного мотиву всієї композиції.

Міжнародний представницький орган ароматною індустрії – IFRA (the International Fragrance Association), який стежить за безпекою ароматичних речовин, стверджує, що коріандр не має протипоказань до використання в косметичних і парфумерних складах.

Популярні парфуми для жінок з коріандром

Популярні туалетні води для чоловіків з коріандром